Положення міжнародного консенсусу з алергології та ринології: фокус на риносинусити

Хронічний РС
Під хронічним риносинуситом (ХРС) у дорослих розуміють синоназальне запалення, яке персистує більш ніж 12 тиж [7–9]. ХРС у дорослих характеризується назальною обструкцією/закладеністю/блокадою носа, слизистогнійними виділеннями з носа з симптомами переднього або заднього затікання, відчуттям болю, тиску та переповнення в ділянці проекції навколоносових пазух, гіпо- або аносмією [4, 7]. Вказані симптоми мають високу чутливість щодо ХРС, але є неспецифічними, тому вони мають корелювати з об’єктивними даними: характерна для ХРС картина назальної ендоскопії (гнійні виділення, поліпи, набряк) або відповідна картина згідно з даними будь-яких додаткових методів візуалізації (ознаки запалення або специфічні зміни слизової оболонки) [4, 7]. ХРС у дітей супроводжується такими самими змінами, як і в дорослих, за винятком того,
що більш характерним для даної категорії пацієнтів є кашель, ніж порушення нюху [7]. В цілому, дітям з ХРС притаманні 4 найбільш характерні клінічні симптоми: головний біль, назальна обструкція, постназальне затікання/ринорея та кашель.
Як для дітей, так і для дорослих ХРС з назальними поліпами (ХРСзНП) діагностують, коли НП візуалізують в порожнині носа/середньому носовому ході за наявності відповідних симптомів [4, 7]. Однобічна локалізація поліпів у дорослих повинна також насторожувати щодо неопластичної патології.