Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії
і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ),
президент ВГО «Асоціація алергологів України»
Алергічний риніт (АР) і алергічний кон’юнктивіт (АК) можна вважати двома боками однієї медалі, адже обидві хвороби мають схожі патофізіологічні механізми,клінічні прояви та часто трапляються в поєднанні. І АР, і АК виникають через IgE-залежні алергічні реакції на екзогенні алергени, як-от пилок, шерсть тварин або пилові кліщі. У разі АР алерген спричиняє запалення слизової оболонки носа, а при АК – запалення кон’юнктиви очей (Bousquet J. et al., 2020; Pawankar R. et al., 2020). В основі цих хвороб лежить спільний патофізіологічний механізм – дегрануляція опасистих клітин і вивільнення гістаміну, що призводить до характерних симптомів, як-от свербіж, набряк, почервоніння ока, сльозотеча, закладеність носа, чхання (Kaur P. et al., 2022). Епідеміологічна взаємозалежність між цими станами спостерігається в 15-40% пацієнтів, що страждають на АР і мають супутній АК (Mohamed F. et al., 2023). У зв’язку з цим лікування зазначених захворювань часто є комплексним і включає як терапію, спрямовану на слизову оболонку носа, так і терапію, спрямовану на кон’юнктиву (Laidlaw T.M. et al., 2019). Найчастіше застосовуються системні та топічні антигістамінні препарати (АГП), а також інтраназальні кортикостероїди (ІнКС) (Kaur P. et al., 2022).
